Кути установки коліс автомобіля — загальна інформація (BMW 7 Series E38)

Регулювання підлягає лише збіжність передніх коліс.

Геометрією підвіски та її жорсткістю визначається можливість обмеження вертикальних переміщень кузова та зменшення кутових коливань навколо поперечної та поздовжньої осей. Передні колеса повертаються навколо похилих осей, положення яких визначається шарнірами і деталями підвіски автомобіля. Найбільш важливими є перелічені нижче кінематичні установки колісних збірок по відношенню до кермового управління та передачі сил між шинами та дорожнім покриттям. Кути установки коліс значною мірою впливають на стійкість автомобіля, знос шин та витрату палива. Номінальні значення підлягають перевірці та регулюванню кутів установки коліс, що розглядаються в цьому Посібнику автомобілів, наведені у Специфікаціях на початку Глави Підвіска та кермо.

Збіжністю (сходженням) називається проекція на горизонтальну площину кута між площиною симетрії автомобіля та площиною колісної збірки, що проходить через центр шини керованого колеса; може бути визначена різниця відстаней між передніми і задніми бортами ободів коліс. Збіжність впливає на прямолінійність руху автомобіля і його керованість, але в переднеприводных моделях компенсує результуючі кінематичні зміни геометрії підвіски, зумовлені впливом сили тяги. При нульовій збіжності відстань між передніми краями коліс дорівнює відстані між їхніми задніми краями.

Східність передніх коліс

Розвалом називається кут нахилу колеса по відношенню до дорожнього покриття у вертикальній площині. Якщо верхня частина колеса нахилена до осі симетрії автомобіля, розвал називається негативним і навпаки. Правильність регулювання розвалу визначає величину та положення плями контакту протекторів з дорожнім покриттям і дозволяє компенсувати зміни в геометрії підвіски, що відбуваються під час здійснення поворотів та при русі автомобіля по нерівному дорожньому покриттю.

Кути установки колеса

Кінематична довжина цапфи являє собою найкоротшу відстань між центром керованого колеса та віссю його повороту.

Плечем стабілізації називається відстань між точкою контакту колеса і точкою перетину осі його повороту з дорожнім покриттям на вигляді збоку, що визначає величину стабілізуючого моменту і впливає на курсову стійкість автомобіля та на розподіл сил у рульовому управлінні при здійсненні поворотів.



Вибігом називається кут подовжнього нахилу осі повороту колеса, тобто, кут між віссю повороту та вертикаллю на вигляді збоку. Разом з кутом поперечного нахилу осі вибіг впливає зміну розвалу коліс при вимірі кута повороту рульового колеса, і навіть на стабілізуючий момент.

Плечо обкатки визначається як відстань між точкою контакту колеса з дорожнім покриттям та точкою перетину осі його повороту з дорожнім покриттям у вигляді спереду. Плечо вважається негативним, коли остання з вищеназваних точок знаходиться між центром і верхньою частиною колеса. Параметр впливає на ступінь впливу сил гальмування на кермо і на величину стабілізуючого моменту, причому, негативне плече обкатки збільшує останній.

Кут поперечного нахилу осі повороту колеса являє собою кут між віссю повороту колеса та вертикаллю у площині поперечного перерізу автомобіля. Поруч із вибігом і величиною поздовжнього зміщення осі повороту впливає чутливість рульового управління.

Умови перевірки кутів установки коліс

Перевірка кутів установки автомобіля потребує наявності спеціально обладнаної естакади. Перед початком перевірки слід переконатися у виконанні наступних умов:

• Тиск повітря в шинах відповідає номінальному;
• Передні колеса встановлені прямолінійно;
• Автомобіль не завантажений, паливний бак повністю заправлений;
• Елементи підвіски автомобіля обложені із зусиллям;
• Рульовий привід правильно відрегульований;
• Люфти в колісних підшипниках, наконечниках рульових тяг та кульових опорах підвіски не виходять за допустимі межі;
• Глибина протектора шин, встановлених на колеса однієї осі, однакова.